З усіх питань телефонуйте:

Договір іпотеки будівлі

Всі договори

Кому підійде договір:

  • Підійде тим, хто збирається закласти будівлю в якості забезпечення іншого зобов'язання (передати гроші, поставити товар тощо), а також тим, хто має намір взяти будівлю в якості застави.
  • Іпотеку потрібно зареєструвати в Державному реєстрі, а договір іпотеки - нотаріально посвідчити.
  • Для передачі в іпотеку будівлі разом із земельною ділянкою використовуйте договір іпотеки будівлі та земельної ділянки.
Автор: Андрей Кравченко, ведущий юрист компании SmartDoc, адвокат

Поняття і предмет
Договір іпотеки – це угода, яка надає можливість особі, права якої порушили (не сплатили кошти, не передали у власність річ), розпорядитися нерухомим майном, що належить порушнику.
У тексті договору нерухоме майно, що передається в іпотеку, називається «Предмет іпотеки».
Предметом іпотеки можуть бути, зокрема, будівлі (споруди).
Якщо будівлю розташовано на земельній ділянці, що належить стороні, яка передає майно в іпотеку, на праві власності, то ця земельна ділянка теж обов’язково передається в іпотеку разом із будівлею. У такому разі необхідно скористатися договором іпотеки будівлі та земельної ділянки.
 
Сторони
Укласти цей договір можуть фізичні особи, фізичні особи – підприємці та юридичні особи.
Особа, яка є кредитором за основним зобов’язанням і приймає майно в іпотеку, називається Іпотекодержателем, а та, що передає, – Іпотекодавцем.
Іпотекодавцем може бути як боржник за основним зобов’язанням, так й інша особа – майновий поручитель (особа, яка передає в іпотеку власне майно в інтересах боржника).
У будь-якому разі Іпотекодавцем може бути лише власник майна, що передається в Іпотеку. Інші особи можуть діяти від його імені лише за офіційним дозволом (наприклад, довіреність або договір доручення).
 
Істотні умови договору (які обов’язково слід включити до договору)
Закон вимагає обов’язково визначити в договорі:
1) для Іпотекодавця та Іпотекодержателя – юридичних осіб відомості про:
  • для резидентів – найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб – підприємців;
  • для нерезидентів – найменування, місцезнаходження та державу, в якій зареєстровано особу;
2) для Іпотекодавця та Іпотекодержателя – фізичних осіб відомості про:
  • для громадян України – прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів;
  • для іноземців, осіб без громадянства – прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;
3) зміст і розмір основного зобов'язання (договору, виконання якого забезпечується іпотекою), строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;
 
4) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані (точна адреса, номер приміщення, призначення приміщення, загальна площа тощо);
 
5) посилання на видачу заставної або її відсутність (заставна – це борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, за умови, що воно підлягає виконанню у грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання – право звернути стягнення на предмет іпотеки; заставна оформлюється, якщо її видачу передбачено іпотечним договором).
 
Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності Іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав Іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.
 
Форма договору
Договір іпотеки має бути укладено в письмовій формі та обов’язково посвідчено нотаріально.
Окрім того, іпотека повинна бути зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Така реєстрація надає Іпотекодержателю пріоритет над іншими обтяженнями (іпотеками), які не було зареєстровано чи було зареєстровано пізніше.
 
Норми права
Відносини, що виникають за договором іпотеки, регулюються такими нормативно-правовими актами:
  • § 6 Глави 49 Розділу І Книги V ЦК України (ст. ст. 572–593);
  • Закон України «Про іпотеку» від 05.06.2003 р.;
  • Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» від 19.06.2003 р.;
  • Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р.
 
Укладення договору
Договір вважається укладеним після підписання з моменту його нотаріального посвідчення, якщо в ньому прописані всі істотні умови (див. «Істотні умови договору»).
 
Зміна та розірвання
Зміни і доповнення до договору іпотеки підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.
У разі видачі заставної, зміни і доповнення до договору іпотеки та договору, яким обумовлено основне зобов'язання, можуть вноситися лише після анулювання заставної і видачі нової заставної.
 
Договір іпотеки автоматично припиняє дію в таких випадках:
  • припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;
  • реалізація предмета іпотеки внаслідок накладення на нього стягнення;
  • набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;
  • знищення (втрата) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо Іпотекодавець не відновив її. 
  • інші підстави, передбачені законодавством.
Слід звернути увагу на те, що наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.
Контакти Чат Допомога