Договір міни майна на роботи (послуги)
Всі договориКому підійде договір:
-
Підійде тим, хто збирається розрахуватися за майно роботами (послугами) чи прийняти роботи (послуги) в обмін на своє майно.
-
Якщо для обміну фізична особа передає автомобіль, то договір потрібно посвідчити у нотаріуса.
Автор: Андрей Кравченко, ведущий юрист компании SmartDoc, адвокат
Поняття і предмет
Договір міни майна на роботи (чи послуги) – це угода, за якою одна зі сторін зобов'язується передати другій стороні у власність майно, а друга зобов'язується виконати роботи або надати послуги для першої.
Обмін також може бути здійснено з доплатою.
Сторони
Укласти угоду міни можуть як приватні особи (фізичні особи), так і підприємці і організації (фізичні особи - підприємці, юридичні особи), які не є платниками єдиного податку.
Міняти майно може лише його власник, а інші особи - лише за його дозволом (наприклад, довіреність, договір доручення). Якщо для надання послуг (чи виконання робіт) потрібно мати певні дозволи (ліцензії тощо), то надавати такі послуги (роботи) може лише особа, яка має такі дозволи.
При здійсненні бартеру сторона, яка передає майно, вважається продавцем, а та, що отримує — покупцем. Сторона, що отримує за договором міни роботи чи послуги, вважається замовником, а та, що виконує роботи чи надає послуги, вважається підрядником або виконавцем.
Істотні умови договору (які обов'язково потрібно включити в договір)
Закон вимагає обов'язково визначити в договорі ідентифікуючу інформацію про майно, що обмінюється, а також детальну інформацію про характер та об'єми робіт (послуг).
Якщо за договором передача майна (виконання робіт, надання послуг) має статись у майбутньому, то необхідно зазначити строк такої передачі.
Сторони можуть здійснювати обмін з доплатою за річ (послуги, роботи) більшої вартості, в такому випадку обов'язково вказується розмір такої доплати.
Форма договору
Договір міни майна на роботи чи послуги слід укладати письмово.
Норми права
Відносини, що виникають за договором міни (бартеру), регулюються Цивільним кодексом України, а також:
- якщо обмінюється житло – Житловим кодексом УРСР;
- якщо сторонами договору є лише юридичні особи або фізичні особи - підприємці – Господарським кодексом України.
Крім того, оподаткування операцій міни (бартеру) здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України. Заборона бартерних угод платниками єдиного податку встановлена п. п. 291.6. Податкового кодексу України.
Укладення договору
Договір вважається укладеним (таким, що набрав чинності) з моменту його підписання, якщо в ньому прописані всі істотні умови (див. “Істотні умови договору”).
Зміна та розірвання договору
Зміна договору або його розірвання здійснюється за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди. Вона має бути укладена в тій самій формі, що й сам договір міни (бартеру) (письмова, нотаріальна чи з державною реєстрацією — див. “Форма договору”).
За законом одна із сторін може розірвати договір або відмовитися від нього в односторонньому порядку, якщо:
- друга сторона своєчасно не передала їй визначене договором майно;
- друга сторона передала їй майно, що не відповідає умовам договору, або в стані, непридатному для використання;
- друга сторона своєчасно не виконала роботи (не надала послуги), визначені договором;
- надані (виконані) другою стороною послуги (роботи), не відповідають умовам договору.