Попередній договір оренди нежитлової нерухомості

Попередній договір оренди нерухомості - це угода сторін, які зобов'язуються протягом певного строку в майбутньому укласти договір оренди нерухомості на умовах, встановлених попереднім договором.

Предмет договору - зобов'язання сторін укласти в майбутньому договір оренди нежитлової нерухомості (офісу, цеху, складу, виробничого приміщення і т. д.)

 

Укласти угоду фізична можуть фізичні особи, юридичні особи, фізичні особи - підприємці.

Сторона, яка зобов'язується за основним договором передати нерухомість в оренду, іменується Орендодавець, а та, що приймає, - Орендар.

Договір оренди майна, який сторони зобов'язуються укласти в попередньому договорі, іменується Основний договір.

 

Якщо однією із сторін попереднього договору є фізична особа, то в такому договорі сторони можуть вказати істотні умови для Основного договору, такі як ідентифікуюча інформація про нерухомість, яка передається в оренду.

Якщо істотні умови Основного договору не визначені в попередньому договорі, вони погоджуються в порядку, встановленому попереднім договором (абз.3 ч.1 ст.635 ЦКУ).

 

Якщо попередній договір укладається між суб'єктами господарювання (фізичними особами - підприємцями та/або юридичними особами), то в такому договорі, згідно з ч.2 ст.182, ч.1 ст.284 ГКУ, необхідно передбачити наступні умови для Основного договору:

 

Попередній договір укладається у формі, яка встановлена для Основного договору.
 

Відносини, що виникають за попереднім договором, регулюються Цивільним кодексом України, а якщо договір укладено між юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями - також і Господарським кодексом України.

 

Договір вважається укладеним з моменту його підписання, якщо в ньому прописані всі істотні умови (див. "Істотні умови договору"). Якщо сторони вирішили нотаріально посвідчити попередній договір або термін Основного договору складає 3 і більше років, то попередній договір вважається укладеним з моменту нотаріального посвідчення.

 

Зміна договору або його розірвання здійснюється за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди. Вона повинна бути укладена в тій самій формі, що й попередній договір (проста письмова або нотаріально завірена — див. "Укладення договору").
Зобов'язання укласти Основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення терміну, в який сторони мають укласти Основний договір, одна із сторін не направить проект такого договору іншій стороні.