Договір закладу
Всі договориКому підійде договір:
-
Підійде тим, хто збирається передати в заклад майно в якості забезпечення виконання іншого зобов'язання (передати гроші, поставити товар тощо), а також тим, хто має намір взяти майно в заклад.
-
У закладі може перебувати меблі, побутова техніка, коштовності та ін., які передаються у володіння кредитора (на відміну від договору застави).
-
Для передачі майна в заставу (коли предмет застави залишається у володінні боржника) використовують договір застави.
Автор: Андрей Кравченко, ведущий юрист компании SmartDoc, адвокат
Поняття і предмет
Договір закладу – це угода, яка надає можливість особі, права якої порушили (не сплатили кошти, не передали у власність річ), розпорядитися майном, що належить порушнику.
При цьому закладене майно передається особі, на захист прав якої укладається договір – кредитору.
За угодою сторін предмет закладу може бути залишено у боржника під замком та печаткою кредитора (тверда застава).
Індивідуально визначена річ може бути залишена у боржника з накладенням знаків, які засвідчують заставу.
Предметом закладу може бути рухоме майно (речі, які можна вільно переміщувати у просторі, за виключенням морських і повітряних суден, космічних об’єктів).
Приклад
Громадянин «А» позичив своєму знайомому «Б» 15 000 гривень для проведення ремонту в квартирі. Для цього вони склали відповідний договір.
Але «А» не був упевнений, що «Б» зможе вчасно повернути борг. Тому вони домовилися, що якщо «Б» вчасно не поверне борг, він повинен віддати «А» у власність свій новий домашній кінотеатр. Для оформлення цієї угоди сторони уклали договір закладу.
Особливістю договору застави буде те, що домашній кінотеатр буде знаходитися вдома у «А» до повного повернення боргу громадянином «Б». Якщо «Б» вчасно не віддасть гроші, «А» забере собі його домашній кінотеатр або реалізує його третім особам.
Сторони
Укласти цей договір можуть фізичні особи, фізичні особи - підприємці та юридичні особи.
Особа, яка приймає майно в заставу (кредитор), називається Заставодержателем, а та, що передає, – Заставодавцем.
Заставодавцем може бути боржник за основним зобов’язанням або майновий поручитель (особа, яка передає в заставу власне майно в інтересах боржника).
У будь-якому разі передати майно може лише його власник, а інші особи - тільки за його за офіційним дозволом (наприклад, довіреність або договір доручення).
Істотні умови договору (які обов'язково потрібно включити)
Закон вимагає обов’язково визначити в договорі:
- суть, розмір та строк виконання основного зобов'язання (договору, виконання якого забезпечується закладом);
- опис предмета закладу;
- інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Форма договору
Договір закладу повинен бути укладений у письмовій формі.
Якщо предметом закладу є транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір закладу повинен бути нотаріально посвідчений.
Нотаріальне посвідчення відбувається і в тих випадках, коли це є обов'язковим в силу законодавства або на цьому наполягає одна із сторін.
Сторони за бажанням можуть зареєструвати заклад в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Зазначена реєстрація надає Заставодержателю пріоритет над іншими обтяженнями (заставами), що не були зареєстровані чи були зареєстровані пізніше.
Норми права
Відносини, що виникають за договором застави рухомого майна, регулюються такими нормативно-правовими актами:
- Цивільний кодекс України - § 6 Глави 49 Розділу І Книги V (ст. ст. 572 – 593);
- Розділ IV Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 р. (ст. ст. 44 – 48);
- Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 р.
Укладення договору
Договір вважається укладеним із моменту його підписання, якщо в ньому прописані всі істотні умови договору (див. «Істотні умови договору»). Однак договір закладу транспортних засобів є укладеним лише з моменту нотаріального посвідчення.
Зміна та розірвання
Зміна договору або його розірвання здійснюється за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди. Вона має бути укладена в тій самій формі, що й сам договір (проста письмова чи нотаріальна – див. «Форма договору»).
Договір закладу автоматично припиняє дію в такому разі:
- якщо припиняється основне зобов'язання;
- у разі загибелі заставленого майна;
- у разі придбання Заставодержателем права власності на заставлене майно;
- у разі примусового продажу заставленого майна.
